2013-12-05
Святково прикрашена актова зала не вміщала всіх бажаючих потрапити до неї. 5 грудня тут відбувався не просто захід. НВО «Школа – ліцей № 19» презентувала себе перед початком державної атестації закладу. Тому, крім учителів та учнів, запрошені батьки, колишні випускники, колеги з інших шкіл, шановні гості з управління освіти та центру методичної й соціально – психологічної служби на чолі з Ларисою Давидівною Костенко.
Урочисто й піднесено лунає Гімн школи. У цю мить здається, що голосами відлунюють навіть стіни. А далі не офіційно, а тепло й з любов’ю Юрій Михайлович Шаров, директор, розповідає про становлення ліцею, профілі, гуртки, студії. Але особливі нотки в його голосі з’являються, коли він говорить про випускників колишніх і нинішніх, бо це вони творять імідж навчального закладу, та про колег – учителів. Старші передають свій досвід молодим, а вони запалюють старших енергією і завзяттям.
Приємною несподіванкою для всіх присутніх були звукові листи випускників Олександра Солдатова, Віталія Андріяшевського та Народного депутата України Ігоря Шарова.
Хто краще може розповісти про особливості й тонкощі педагогічної роботи, як не самі вчителі. Тому початківці у своїй презентації допомагали молодшій колезі зрозуміти, що для неї навчання тільки починається, філологи й історики по-доброму жартували з приводу між предметних зв’язків, завжди стримані представники природничо – математичного циклу цього разу «розсипалися» компліментами колегам, «іноземці» демонстрували знання мов, «естетики» захоплювалися барвами й візерунками, які вони творять власними руками, естетичний центр порадував танцями й співами. Але коли до зали увійшли спортсмени і срібно – золотий дзвін медалей вибухнули аплодисментами. Як багато їх, спритних, витривалих, сильних, і який шлях здолали вони до своїх нагород!
Фінальна пісня об’єднала всіх – і господарів, і гостей. Тому, коли на сцену піднялася Лариса Давидівна Костенко, начальник управління освіти, її слова про атестацію, відповідальність, майстерність сприймалися як дороговказ до дії. А напнуті вітрила парусника зі сцени кликали в Країну знань і мрій.