/Files/images/vchitel/Шеховцова А.В..jpg Шеховцова Алевтина Василівна народилась 31 червня 1934 року в м. Оренбурзі. Після закінчення десятирічки працювала в екологорозвідувальній експедиції. Отримала дві вищі освіти – закінчила Ленінградський педагогічний інститут ім. О.І. Герцена (1962) та Ленінградський інститут живопису, скульптури і архітектури ім. І.Ю.Рєпіна (1975).

У 1960-1963 роках працювала у середній школі с. Буданово Іркутської області, а в 1963-1969 – у школі с. Грузьке на Кіровоградщині.

З 1969 по 1990 роки – учитель російської мови і літератури Кіровоградської середньої школи № 13.

Алевтина Василівна була незвичною людиною, з дуже чуйним та тонким сприйняттям всього оточуючого, зі складним неоднорідним характером. Її ставлення до людей відзначалося виключною доброзичливістю та довірливістю. Вона ніколи не вимагала особливого ставлення до себе, ніколи не прямувала до популярності. Слава знайшла її сама. Вона була справжнім учителем, надзвичайно любила слово, обожнювала книгу.

В неї був свій світ. Світ краси та високого служіння їй. Це давало сили жити та протистояти злу. Вона зверталася до рядків С.Єсеніна, І. Буніна, К.Паустовського, улюблених своїх авторів, кожний раз знаходила нові та нові думки та почуття, вражаючись силі людського слова та особливого бачення світу, яке властиве лише великим майстрам. Її глибоко торкали незвичайні пейзажі Левітана. Почуття художника були співзвучні з її настроєм, з її умінням відчувати гармонію людини та природу.

Упродовж життя плідно працювала над розробкою науково-методичної проблеми «Взаємозв’язок видів мистецтва у процесі викладання літератури».

12 років керувала діяльністю клубу «Радуга», мала послідовників у багатьох регіонах України. Вихованці та учителі Кіровоградської середньої школи №13 створили рукописну книгу спогадів і роздумів про вчителя «Для неї, про неї».

Досвід її роботи, схвалений Міністерством освіти України, неодноразово висвітлювався на сторінках педагогічної преси. Ім’я А.В.Шеховцової відоме не тільки в області, а й в усій країні. У 1983 році їй присвоєно звання «Заслужений учитель України». Діяльність її відзначена медаллю «За доблесну працю» в 1989 році.

Вона несла світло, доброту, порядність, скромність, чесність людям. Це світло йде до нас і зараз, як світло, яка давно згасла, але він ллється і ллється скрізь час.

Кiлькiсть переглядiв: 1225